Вперше я почув це слово від старожила с. Констянтинівки, що над Бугом, Івана Цуркана. Як і більшість місцевих чоловіків, він рибалив, а ще більше згадував ті часи, коли на Південному Бузі ще не було руслових водосховищ, зокрема Олександрівського.

- Яка риба з лиману заходила! А вирезуб! Шемая, підуст!

Зараз він вряди-годи випливав вночі ловити сома, та й то, коли вдавалося впіймати великого зеленого коника, аба саранчу.

- Налови мені коників, Васильвич!- просив він мене.

Констянтинівка розташована зверху останнього в каньйоні Південного Буга порога, що тягнеться від с. Богданівки до знаменитої скелі, що зветься Пугач. Перепад порога по висоті складає тут біля 14 м. Отож брояк тут безліч.

Що ж таке брояки? Виявляється, ця місцева назва, характерна лише для Побужжя та Подністров'я, означає елемент річкового перекату але не перекат. Найближчими синонімами, мабуть, слід вважати порог, бурун, водограй, водоворот. Брояка утворюється, коли стрімка течія перекату налітає на поодинокий 'зализаний' валун або їх ряд. Вода піниться, шумить, утворює водовороти, 'котли'. По шуму брояк місцеві жителі вгадують погоду та рівень води. Брояки легше показати, аніж натурально описати словами. Мабуть, строгого визначення взагалі не існує. Принаймні, пошукові боти так і не знайшли його в інтернеті, крім словника української мови, який називає їх перекатами, що не зовсім вірно.

Отже, брояки на перекатах Південного Бугу. Автори деяких світлин не відомі.