В границах регионального ландшафтного парка Гранитно-степное Побужье пересекаются ареалы трех видов тюльпанов: тюльпан бугский, тюльпан Шренка и тюльпан дубравный, которые включены в Красную книгу Украины. На оригинальных фотографиях тюльпанов из Гранитно-степного Побужья представлен только тюльпан дубравный. Но все эти виды находятся под угрозой исчезновения, и поэтому каждый гражданин Украины должен ценить эти растения и оберегать их как национальное богатство, не допускать безвозвратного уничтожения созданной Творцом дикой природы.

В Червоній книзі України** повідомляється, що тюльпан бугский (тюльпан бузький) Tulipa hypanica Klok. et Zoz (T. biebersteiniana auct. p. p.) - це ендемічний західнопричорноморський вид.
Ареал поширення - Причорномор`я, межирiччя Днiстра i Днiпра (Одеська, Миколаївська та Херсонська областi), Пд. Кiровоградської обл.
Зростає: Степи, кам`янистi, переважно вапняковi схили. Трапляється у складi азональних петрофiтних угруповань i зональних степових фiтоценозiв.
Кількість особин у популяціях у смузі різнотравно-типчаково-ковилових степів незначна, на ділянках вапнякових відслонень вона збільшується до 30 на 1 м2.
Причини зменшення чисельності - надмірне випасання худоби, зривання на букети, викопування цибулин.
Тюльпан бузький - це багаторічна трав`яниста рослина заввишки 15-35 см. Цибулина яйцевиднокуляста, полегла, іноді дає бічні відгалужені цибулинки. Стебло від основи дещо підведене, висхідне, вгорі зігнуте, з 2-3 лінійно-ланцетними, уздовж складеними, зверху сизуватими листками завдовжки 8-22 см. Квітки здебільшого одиничні. Зовнішні листочки оцвітини зеленувато-жовті, внутрішні - неяскраво-жовті. Цвіте у квітні. Плодоносить у травні. Розмножується цибулинами та насінням. Мезок-серофіт. Геоефемероїд.
Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється у заказнику місцевого значення Добра Криниця (Баштанський р-н. Миколаївська обл.). Необхідно контролювати стан популяцій, створити заказники. Рекомендується вирощувати вид у ботанічних садах.


Джерело:
Зоз Г. Г., Клоков М. В., 1936; Чопик В. И., 1978; Определитель высших растений Украины, 1987; Бойко М. Ф., 1988.
Укладач - Л. І. Крицька.

В Червоній книзі України** повідомляється, що тюльпан Шренка, Tulipa schrenkii Regel - це вид на пн.-зх. межі ареалу.
Ареал поширення - степ (переважно сх. i пд. областi), Крим. Вид поширений також у пониззi Дону, пд. частинi Поволжя i Заволжя, на Кавказi, у Закавказзi, сх. частинi Малої Азiї, Iранi, Зх. Сибiру, Середн. Азiї.
Зростає: степ, степовi солонцi, вапняковi та крейдянi вiдслонення. Рiдкiсний iнгредiєнт степових фiтоценозiв.
Локальні популяції налічують десятки, зрідка - сотні особин.
Причини зменшення чисельності - розорювання степових схилів і балок, нерегульоване випасання худоби, зривання на букети, викопування цибулин.
Тюльпан Шренка - багаторічна трав`яниста рослина заввишки 10-40 см. Цибулина яйцевидна, з бурими, тонкошкірястими, з внутрішнього боку притиснено-волосистими оболонками. Стебло голе або у верхній частині опушене. Листки (2-3) широколанцетні, гострі, відігнуті, хвилясті, сизі, звичайно зісподу опушені. Квітки завдовжки 2,5-5 см, одиничні, червоні (частіше), жовті або білуваті. Цвіте у квітні - травні. Плодоносить у червні - липні. Плід - довгаста коробочка. Розмножується цибулинами та насінням. Ксеромезофіт. Геоефемероїд.
Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється у біосферних заповідниках Чорноморському та Асканія-Нова, Азово-Сиваському національному природному парку. Українському степовому, Луганському, Карадазькому природних заповідниках, пам`ятках природи загальнодержавного значення Степок (Миколаївська обл.), Ак-Кая (Крим) та ін. Вирощують з 1976 р. у Донецькому НАН України та ін. ботанічних садах. Необхідно контролювати стан популяцій, виділити нові заповідні території.

Джерело:
Флора УРСР, 1950; Чопик В. І., 1970, 1978, Красная книга СССР, 1975; Флора Европейской части СССР, 1979; Редкие и исчезающие виды флоры СССР, нуждающиеся в охране, 1981; Рева М. Л., 1982; Кондратюк Е. Н., Бурда Р. И., Остапко В. М., 1985; Мордак Е. В., 1990.
Укладач - В. С. Ткаченко.

В Червоній книзі України** повідомляється, що тюльпан дубравный (тюльпан дібровний), Tulipa quercetorum Klok. et Zoz (T. sylvestris anct., non L; T. biebersteiniana auct. p. p.) - це причорноморсько-передкавказський степовий вид.
Ареал поширення - Пд. Лiсостепу та Степ (особливо Лiвобережжя) до пд. межi поширення байрачних лiсiв. Вид поширений також у пониззi Дону, на Передкавказзi.
Зростає: байрачнi лiси, чагарники.
Відомо 28 місцезнаходжень. Популяції численні у штучних лісових насадженнях на місці байрачних лісів. Кількість популяцій та особин у них зменшується.
Причини зменшення чисельності - випасання худоби, вирубування лісів, зривання на букети, інтенсивне рекреаційне навантаження на типові екотопи.
Тюльпан дібровний - це багаторічна трав`яниста рослина заввишки 25-40 см. Цибулина з бурими зовнішніми оболонками, з одиничними або в пучечках щетинками навколо денця. Стебла майже прямостоячі. Листки (2-4) завдовжки 8-23 см, завширшки 0,3-2,2 см. Квітки одиничні, жовті, бувають білі та злегка рожевуваті (хроматичні варіації). Цвіте у квітні - травні. Плодоносить у червні. Плід - видовжена до 23 мм) коробочка. Розмно жується насінням і цибулинами. Мезофіт. Геоефемероїд.
Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється у Луганському природному заповіднику, у Хомутівському Степу - відділі Українського степового природного заповідника, заказниках загальнодержавного значення Гори Артема, Бердянський, Урочище Грабове (всі - у Донецькій обл.), Комарівщина (Дніпропетровська обл.), Бритавський (Вінницька обл.), заказнику Урочище Плоське (поблизу м. Єнакієвого) і заповідному урочищі Ліс на Граніті (Тельманівський р-н) - обидва місцевого значення, в Донецькій області. Вирощують (з 1976) у Донецькому ботанічному саду НАН України. Необхідно контролювати стан популяцій, ввести в культуру для озеленення, інтродукції в лісонасадження, використовувати в селекційній роботі.


Джерело: Флора УРСР, 1950; Кондратюк Є. М., Бурда Р. І., 1981; Определитель высших растений Украины, 1987.
Укладач - Р. І. Бурда.
** Посилання на Червону книгу України
http://mail.menr.gov.ua/
на жовтень 2023 р. не активне.